загукати

загукати: I загук`ати
-а́ю, -а́єш, док.

1) перех. і без додатка. Почати гукати, вигукувати які-небудь слова, звуки. || до кого. Звернутися до когось із чим-небудь. || на кого, розм. Покликати, нагукати кого-небудь.

2) неперех., на кого. Почати голосно лаяти кого-небудь, кричати на когось.

II заг`укати
-аю, -аєш, док., розм.

1) неперех. Почати гукати, видавати гук, шум і т. ін.

2) перех. Постійними окриками довести людину до отупіння.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

загукати — дієслово доконаного виду видавати гук, шум; окриками довести когось до отупіння розм. загукати дієслово доконаного виду почати кликати … Орфографічний словник української мови
загукати — гукам, гукаш, Пр. 1. Почати гукати, видавати гук, шум. Як я си загукам, далеко м я чути. 2. Постійними окриками довести людину до отупіння. Василя так загукали, же він не знав, што має робити … Словник лемківскої говірки
заволати — загукати, покликати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
загуканий — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до загукати 2). || загу/кано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике